Українка: Стою в черзі за гуманітаркою, а взаді за мною розмовляють дві жінки: “Ну, что там, твоі уєхалі? – Да, но…”

Українка: Стою в черзі за гуманітаркою, а взаді за мною розмовляють дві жінки: “Ну, что там, твоі уєхалі? – Да, но…”

Стою в черзі за гуманітаркою, позаду розмовляють дві жінки:

«Ну, твои уехали? Да, но частично, невестка с детьми уже в Германии, а сына ж не пускают, но он уже концы нашел, хотя и дорого – собираем сумму.

Тут уже нечего делать – Украины уже нет, а путин по кусочку, месяц за месяцем все заберет – Донбасс, Запорожье, Николаев, Одесса и т.д., он никогда не отступится.

Только ехать нужно в страну, лояльную к путину, – Францию, Германию, а в Польшу – ни в коем случае, она будет следующая, за Украиной».

Ось так – поки мій син загибається в Сіверодонецьку, інші збирають суму…

Наталя Грудініна

Повне або часткове копіювання категорично заборонене!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

error: Content is protected !!