Моїй сусідці зараз 68 років. Ольга Миколаївна живе одна в великій трикімнатній квартирі. Вона на пенсії вже давно, але ще цілком міцна така жінка. Трішки бігає в найближчому парку, їздить до подруги на дачу, трохи шиє, веде активний спосіб життя, наскільки це можна в її віці.
Є у Ольги Миколаївни доросла дочка, але вони не спілкуються з нею зовсім зараз.
– Два роки вже минуло відтоді! – якось розповіла мені сама Ольга Миколаївна. – Не дзвонить до мене, не пише, на повідомлення не відповідає. По-моєму, і номер телефону змінила вже давно. Образилася на мене.
Два роки тому рідна донька попросила Ольгу Миколаївну розміняти квартиру, яка, до слова, належить їм обом, для того, щоб дочка змогла купити своє житло.
Ольга Миколаївна категорично відмовилася це зробити.
Дочка взяла кредит, який, здається, платить з великими труднощами ще по сьогодні, і ще багато грошей винна, розтягнеться це все на
багато років. Із самопочуттям у дочки не дуже, і завжди так було – якісь проблеми з очима, вона навіть в школі від фізкультури була
звільнена. Тепер зате працює на двох роботах, сидить за північ над документами – потрібні гроші їй дуже.
У дочки ні сім’ї, ні дітей, і невідомо, чи будуть з таки миттям, коли вона весь час на роботі. Їй вже за тридцять.
Я навіть не знаю кого тут пошкодувати, матір чи доньку. Але зі своєю дитиною я б так не вчинила ніколи. А кого вам більше шкода?
Ukrainians.Today
Фото ілюстративне, з вільних джерел.