Церква – це не тільки будівля з хрестом, але й віряни, які становлять Христове Тіло.
Багато християн вважають себе віруючими, але не ходять до церкви. Вони впевнені в тому, що Господь Бог чує їх завжди й необхідності у відвідуванні храму немає.
Один священнослужитель дав відповідь, чому так важливо ходити до церкви.
Такі речі говорять ті люди, які не тільки не відвідують храм, але й моляться дуже рідко або взагалі цього не роблять. Вони звертаються до Всевишнього лише в скрутну хвилину, коли потрібна допомога. А коли все добре, навіть не згадують про щоденну молитву, а про сказати дякую за Божественну благодать й мови не йде.
Для прикладу візьміть цегляну конструкцію. По одинці кожна цегла міцна, але не має особливих властивостей. А коли зібрати багато цеглин, поєднати їх, то утворюється певна синергія, яка підсилює загальний результат. Так і молитва, якщо промовляти її спільно, то збільшується дієвість кожної.
За рахунок соборної молитви, кожен парафіянин відчуває присутність Бога. Під час Літургії кожна людина вимовляє своє прохання, яке відрізняється від інших та отримує на нього відповідь.
Церква не забороняє молитися вдома, але для цього людина повинна повністю поринути у слова, які промовляє. Відчути силу та присутність Господа Бога. Вдома можуть бути чинники, які відволікають від молитви та заважають налаштуватися. Тому, віряни приходять до храму, щоб побути в спокої та помолитися.
Господь Бог чує нас всюди. Але церква – це особливе місце. Ісус Христос називав її Дім Божий. Віряни збираються, моляться та причащаються, щоб бути єдиним цілим пов’язаним з Господом й один з одним.
Ще один приклад – це молитва «Отче наш». В ній використовується слово НАШ, тобто багатьох християн, а не однієї відокремленої людини. Якщо ж людина вимушена молитися вдома, то в цей час краще залишатися на одинці з Богом. Вона має розуміти, що також причетна до Єдиної Соборної та Апостольської Церкви.
Найкращим доказом віри є відвідування храму та участь у соборній молитві.