Моя самотня тітка написала заповіт тільки на мене, оскільки більше ніхто з рідні не хотів спілкуватися і допомагати їй в останні роки життя.
Я не очікувала, що квартира дістанеться мені, але якщо вже так сталося, то відмовлятися від спадщини я не маю наміру. Коли дві мої сестри дізналися новину, вони дуже розсердилися і почали вимагати “справедливості”.
Ми всі живемо в одному місті, житлові умови різні, але у всіх плюс-мінус тісно. У мене на двох з сином дві кімнати у хрущовці. У старшої сестри з чоловіком і двійнятами приблизно така ж двокімнатна квартира, у молодшої на трьох з двома дочками однокімнатна в новобудові.
Сестри вважають, що я повинна продати квартиру в Києві і поділити суму порівну, тоді кожна з нас зможе збільшити свої квадратні метри. Але у мене інші плани: хочу зробити в ційй квартирі невеличкий ремонт і здавати її в оренду. Для мене це буде чудовим додатковим доходом, який можна порівняти з моєю основною зарплатою.
Сестри тиснуть на те, що ми всі найближчі родичі і повинні допомагати один одному. Але ж доглядальницю тітки тільки я оплачувала, хоча це було дорого. Так, їм складно. Але чому, не вдаривши палець об палець, сестри хочуть зробити своє життя простішим за мій рахунок.
Сперечаємося з цього приводу вже кілька тижнів. Вислуховую, яка я безсовісна. Але рішення свого не зміню. Вважаю, що чиню чесно.
Фото – ілюстративне.