Це для вас син ваш приробив, щоб ви вішали свій одяг! – похвалилася моя невістка. А розкладачку мені сестра відправила. Вона стелила на ній братові свого чоловіка, коли він приїжджав до них.
– А може перенесу її в дитячу, ну або у вітальню? – стала я обводити руками трикімнатну квартиру.
– Ні, не буде вписуватися в інтер’єр. Її місце тут. Будете чай? Джерело
– Ні, Люда спасибі, звичайно, але в коморі я точно спати не буду.
– А більше немає місця … – стиснула Люда губи.
– Тоді, прости мене, але залишатися тут я не буду. Тільки внучку побачу і додому.
– Вона спить, не треба її будити!
Я схопила свою сумку і вийшла.
– А навіщо тоді приїхала взагалі? – хмикнула слідом за мною Люда.
Я простояла на вокзалі більше двох годин. У наше селище їде всього один автобус і то дуже рідко. А син мій не брав слухавку, хоч і знав, що сьогодні я мала приїхати.
Невістка моя вирішив повернутися на роботу, а мене покликали за онукою дивитися. Я залишила свій будинок, своє господарство і прямо до них. Так зраділа, що буду ближче до онучки, самі-то вони раз на рік приїжджають до мене.
А вони мені вирішили постелити в коморі, до того ж на дитячій розкладачці! Такого навіть ворогу не зробиш. Не вписується в їх інтер’єр моє місце …
Але ж не я просилася до них! Вони самі мене вмовляли приїхати. Я говорила, що буду більше заважати їм, ніж допомагати. Але невістка моя твердила, що моя присутність необхідна.
Коли я вже була в автобусі, дзвонить мені син:
– Ну спасибі тобі, матусю! Ти так нас підставила ! Люді в понеділок на роботу, а тобі чомусь твоє місце не сподобалося!
– Це я дуже вам вдячна! Самі спіть у себе в коморі на дитячій розкладачці!
– Ти з глузду з’їхала, яка комора, яка ще до біса розкладачка!?
Я все розповіла йому, про те, як його дружина мене зустріла, і пояснила, чому поїхала.
– Мамо, ти значить дійсно приїхала захмелена, права була Люда, а я не вірив їй. Вона для тебе підготувала кімнату, шафу … Якщо ти не хотіла сидіти з нашою донькою, так і сказала б з самого початку. Коли у мене така мати, мені і вороги не потрібні більше!
Який у мене був стан, розчарування … неможливо словами все передати …
Я відразу ж зателефонувала Люді і зажадала, щоб вона зараз же мені все розповіла!
– Що ви несете? Вам би краще зав’язати з виnuвкою, рідненька! – сказала вона і кинула слухавку.
Минуло кілька хвилин, дзвонить мені знову син:
– Мамо, значить слухай мене уважно! Мені Люда прислала фото з кімнати, яку для тебе звільнила. Ніякої розкладачки, ніяких гачків! Шафа порожня, і постіль нова на ліжку постела. Так що просто перестань закладати за комір, соромно тобі повинно бути!
Тепер мені все стало зрозуміло. Моя невістка не захотіла сказати чоловікові безпосередньо, що не хоче мене бачити у себе вдома і вирішила підлаштувати ось такий цирк.
Я повинна була саме тоді, коли вона все показала, зробити фото і відправити сину!
Тепер я дізналася, що у них вдома залишається матір Люди. А я в очах сина стала недолугою матір’ю … Хочеться від болю вити.