Схоже, на одну таємницю в світі стало менше, а археологам і теологам пора потиснути руки – після розкриття Гроба Господнього в Єрусалимі, сумнівів в його автентичності не залишилося!
І журналісти «The Independent» повідомляють з цього святого місця дивовижні новини:
«Після того, як дослідники підняли мармурову плиту вперше за 500 років, вони виявили ще одну – вапнякову породу, на якій, , і лежало тіло Ісуса Христа! Але і це ще не все … Далі археологи виявили знахідку, про яку на сьогоднішній день нічого не було відомо – другу мармурову плиту сірого кольору з вигравіруваним хрестоносцями хрестом в XII столітті … »
З огляду за чотирьма Євангеліями, Ісус був похований в печері поруч з місцем свого розп’яття на горі Голгофа, що належала Йосипу з Ариматеї. Відомо, що за іудейською традицією, померлих не можна було ховати в межах міста, тому вапняк – характерна ознака того, що поховання було за межами Єрусалиму, оточеного скелями цієї гірської породи. До того ж на Голгофі, неподалік від нинішнього розташування Храму, була виявлена каменоломня, каміння якої використовували для спорудження похоронного ложа.
«Найбільш дивною для нас була знахідка другої мармурової плити, після того, як ми зняли перший шар пилу, – розповідає археолог Фредрік Хіберт, – вона була сірою з хрестом посередині, а не як той кремово-білий мармур, яким запечатали гробницю з 1500- х років, щоб запобігти крадіжці реліквії … »
«… Коли ми зрозуміли що знайшли, у нас затремтіли коліна! Нам це здається видимим доказом того, що місце, якому паломники схиляються сьогодні, це та ж могила, яку ще в IV знайшла Св. Олена – мати римського імператора Костянтина, який зробив християнство панівною релігією! »
Християни вірять, що через три дні після розп’яття Ісус з Назарета воскрес із мертвих. І Фредрік Хіберт був свідком того, як після відкриття гробниці християнські лідери першими відвідали головну святиню:
«Вони вийшли з великою посмішкою на обличчі! Після них заходили монахи і всі виходили усміхненими. Нам стало дуже цікаво. Ми теж увійшли в гробницю і побачили багато щебеню, але ніяких артефактів або кісток!
Наблизившись до гробниці першим, що нас здивувало, був «солодкий аромат», який ми відчули. Запах що нагадує квітковий аромат, про який часто в древніх джерелах повідомлялося при описі явищ святих, в тому числі Пресвятої Богородиці. Крім того ми зіткнулися з якимось опором, оскільки незрозумілі електромагнітні перешкоди вивели з ладу вимірювальні прилади.