Укpaїнcькі міcтa тонyть: зливи тa гpaд нaкpили Зaпоpіжжя, Чepнівці, Львів, Дніпpо, Полтaвy тa Kpивий Pіг Зa дaними Укpгідpомeтцeнтpy, до кінця доби y Kиївcькій облacті очікyютьcя гpози, в окpeмиx paйонax — гpaд тa шквaли, томy бyдьтe обepeжні. Зpaнкy 14 липня виpyє…
Читати далі
— Ти взагалі при своєму розумі, Юлю? — голос Володимира дзвенів так, ніби він зараз жбурне кухлик об стіну. — Шість тисяч гривень за штори?! Ти збожеволіла? Юлія поставила пакет із продуктами на підлогу, не дивлячись на чоловіка. Голова гуділа…
Читати далі
— Ти можеш хоча б раз попередити, що вона знову прийде? — голос Іри дзвенів, як натягнута струна. Сергій стояв біля відчиненого холодильника, пив воду просто з пляшки та навіть не подивився в її бік. — Хто? — запитав він…
Читати далі
— Маринко, ну ти чого? Всього на один вечір. Ювілей у брата, двадцять п’ять років, дата ж яка! Стас лежав на дивані, розслаблено закинувши ноги на м’який підлокітник, і гортав стрічку в телефоні. Його голос звучав ліниво і буденно, ніби…
Читати далі
Яна вийшла з таксі й завмерла перед брамою батькового дому. Двоповерховий особняк із кам’яним оздобленням і різьбленими лиштвами виглядав точнісінько так, як у її дитячих спогадах — велично й трохи відсторонено. Осінній вітер гнав подвір’ям жовте листя, і воно шелестіло…
Читати далі
Марина стояла біля вікна і дивилася, як осінній дощ барабанить по склу. За спиною чулися голоси — Олег щось пояснював дітям, його голос звучав спокійно і впевнено, як завжди. Він був таким, коли розмовляв із Дімою та Катею. З ними…
Читати далі
Мініcтp обоpони Польщі виcловивcя щодо yкpaїнців пpизовного вікy тa aнонcовaниx змін до пpaвил отpимaння гpомaдянcтвa Мініcтp обоpони Польщі Bлaдиcлaв Kоcиняк-Kaмиш зaявив, що гpомaдяни Укpaїни пpизовного вікy, які нині пepeбyвaють y Польщі, мaють повepнyтиcя нa Бaтьківщинy. Bідповіднy зaявy він зpобив під…
Читати далі
— …так що завтра йдемо купувати квитки! Уявляєш, мам? Нарешті! Прямі, аж до самого океану, — голос Віки дзвенів від непідробного щастя. Вона поставила на стіл коробку з тістечками з улюбленої кондитерської матері — маленький ритуальний дар, покликаний пом’якшити новину…
Читати далі
Двері грюкнули так, що в передпокої здригнулося дзеркало, куплене на «Шафі» за п’ятсот гривень. Ніна здригнулася — знову. Знову він прийшов не в дусі. Вона, як завжди, зняла куртку, повісила на гачок, поставила сумку на підлогу. У сумці гуркотіли продукти:…
Читати далі
Я з посмішкою розливала вино гостям, яких мій чоловік привів без попередження. А сама не могла відірвати погляду від неї. Вона була ідеальна: дорога укладка, брючний костюм за захмарні гроші й впевнений погляд хижачки, що оцінює свою здобич. Ігор представив…
Читати далі