Через м’який, на його думку, вирок, обурений батько вихопив з-за пояса три саморобні метальні ножі. Один за іншим він метнув їх у злочинця, немов в якусь мішень. Інцидент стався миттєво, що поліцейський конвой, просто не встиг зреагувати.
Всі три ножа долетіли в ціль, причому два з них потрапили в серцеву область, а третій бойовий метальний ніж пробив нещасному гортань.
Засуджений намертво звалився на місці. Месника тут же заарештували прямо в залі суду.
Задоволений скоєним громадянин Каравайкін не пручався і добровільно віддав ще два металевих ножа. Про свої мотиви він сказав наступне: «Виростіть прекрасну квітку, потім подивіться, як її хтось затопче брудними чобітьми, і ви зрозумієте мій вчинок.
Моя дочка двічі намагалася накласти на себе руки після згвалтування і обидва рази її врятувала чиста випадковість.
Вона до цих пір знаходиться на лікуванні в психіатричній лікарні, а цьому покидьку, дали якихось п’ять років загального режиму, та ще й умовно».