Тамара з Василем весілля не робили, просто розписалися. Тому вона жодного разу не бачила свекрухи. Вона уявляла її змореною працею жінкою. Та якось свекруха без попередження сказала, що вже їде до них в гості. Тамара весь день готувала наїдки, а ввечері на порозі у них з’явилася досить гарна жінка, в модному костюмі, з гарною зачіскою. Тамара аж зніяковіла. Та минали дні, а свекруха додому їхати не збиралася. Тамара вже й не знала, що їй робити
Василь закінчив престижний університет і влаштувався на роботу інженером. У цьому невеликому місті він був першим нареченим: цікавий, з вищою освітою, одягнений по столичній моді. Якось він звернув увагу на молоду співробітницю Тамару. В неї не було вищої освіти, вона не була шикарно одягнена, але щось його в ній таке притягувало. Тамара тільки закінчила сільську школу і вирішила переїхати в місто, тут вона поступила на заочне і пішла працювати.
Якось Василь запропонував її провести, Тамара погодилась, і так вони почали зустрічатись. Тамара жила в гуртожитку від підприємства на якому працювала, а в Василя була своя двокімнатна квартира. Коли Василь запропонував їй переїхати до нього, Тамара погодилась і через пів року вони одружилися.
Василь і Тамара жили скромно, але дуже щасливо. За п’ять років жодного разу не посварилися. Вона розрахувалася з роботи відразу ж після появи дитини і займалася домашніми справами. Чоловік нормально заробляв і їм цього вистачало.
Василь часто телефоном спілкувався зі своєю мамою, яка жила в іншому місті, далеко від них. Та казала, що нудьгує від самотності, дуже хоче побачити онука і невістку. Але Василь не поспішав чомусь кликати матір у гості. Тамару це трохи дивувало і вона сама запропонувала, щоб свекруха трохи погостювала у них.
Тамара чекала побачити в якості свекрухи виснажену трудовим життям не молоду жінку, але на порозі стояла досить гарна жінка, в модному костюмі, з гарною зачіскою і зовсім не була схожа на нещасну, якою уявляла її Тамара. Та й до онука вона була байдужа, як і до невістки. Днями вона лежала біля телевізора, а вечорами годинами сиділа на кухні з сином і про щось спілкувалась. Як потім виявилось вона його накручувала проти Тамари, що вона має йти працювати, краще готувати і таке інше.
Василь спочатку й не звертав уваги, на слова матері, але з часом вони відіграли свою роль на їхньому сімейному щасті. Василь майже перестав приділяти увагу Тамарі, вона була змушена віддати дитину в садочок і повернутися на роботу. Коли вона поверталась з роботи, забирала сина з садочка і приходила додому, а Василь, як завжди, сидів з матір’ю на кухні. Вони навіть не спілкувались, просто жили під одним дахом.
Свекруха почала відкрито критикувати дружину сина за дармоїдство, змусила повернутися на роботу з нічними змінами. Вечорами свекруха годинами сиділа з сином на кухні, обговорюючи життєві проблеми.
Незабаром до свекрухи приїхав якийсь дивний гість. Виявилося, що вона не була самотня, у неї був цивільний чоловік. За розповідями свекрухи, чоловік був старим і немічним, але коли Тамара його побачила, то здивувалась не менше ніж свекрусі. У їхній квартирі з’явився здоровий дядько під два метри зросту, який аж ніяк не був схожий на немічного.
Тоді терпінню Тамари прийшов кінець. Вона вирішила поговорити з Василем досить серйозно. Тамара поставила його перед вибором, або вона й дитина, або мати й вітчим. На той час мати вже добре опрацювала Василя, і, звісно, що він вигнав дружину й дитину.
У молодої жінки з дитиною на руках не залишилось вибору, як повернутись в гуртожиток. Але тут їй було значно краще, ніж з такими родичами, які щодня до півночі сиділи на кухні.
Звичайно, Тамарі було важко вчитися, працювати і з малою дитиною на руках. Але час минав, вона закінчила навчання, отримала підвищення на роботі і взяла в кредит квартиру в новобудові, і життя потроху почало налагоджуватись.
Тим часом, Василь навпаки втратив роботу. Потім мати запропонувала йому продати квартиру, так як треба було за щось жити, а натомість, купити щось дешевше, десь у передмісті. Василь звичайно погодився і вони переїхали в найближче село. Тільки от нове житло мати оформила на себе, а так як Василь був безробітнім, то вона не захотіла утримувати його на свою пенсію, та й житло для трьох було замале. Тому Василь поїхав просити вибачення у Тамари.
Коли він з’явився на порозі, Тамара його не впізнала, та й син поцікавився, що це за дід у них на порозі. Хлопчику на той момент було вже 13 років.
Василь просив вибачити його, але Тамара не змогла забути те, як вони з матір’ю зіпсували їй і сину життя.