Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” просить Господарський суд Києва стягнути з Кабінету міністрів 4,491 млрд гривень.
Про це свідчать дані в єдиному реєстрі судових рішень.
Відзначається, що “Нафтогаз” звернувся до суду з проханням стягнути з Кабміну 4,491 млрд гривень в рахунок відшкодування збитку.
У свою чергу суд має намір розглянути дану справу 5 травня.
До слова, під керівництвом Коболєва останні 4 роки “Нафтогаз” знижував видобуток товарного газу з 2017 по 2020 рік.
На початку 2020 року наглядова рада “Нафтогазу” в листі уряду визнав, що Коболєв не виконав умову свого контракту в частині забезпечення збільшення видобутку газу, правда пояснивши це незалежними від керівника компанії причинами.
НАК “Нафтогаз України” – провідне підприємство паливно-енергетичного комплексу країни, яке займається розвідкою і розробкою родовищ, бурінням, транспортуванням і зберіганням нафти і газу, а також постачанням газу споживачам
Нагадаємо, раніше виконувач обов’язків Міністра енергетики Юрій Вітренко написав листа до прем’єр-міністра з пропозицією про звільнення керівництва НАК “Нафтогаз” та його наглядової ради.
“Давайте я поясню, в чому була сутність мого листа, – це була відповідь на доручення прем’єр-міністра. В свою чергу, прем’єр-міністр давав це доручення у відповідь на рішення РНБО. Проблема полягала в тому, що Державну аудиторську службу – найвищу інстанцію для проведення перевірок, аудитів державних компаній – допускали до перевірки в “Укргазвидобування” – а це державна компанія, яка видобуває газ і належить до групи “Нафтогаз”.
При цьому, вже відбулася перевірка “Нафтогазу” як головної компанії, і там були виявлені численні багатомільярдні порушення, витрати державного бюджету. Ось в чому була сутність цього листа. Також ми звернули увагу на те, що не виконується державна програма щодо збільшення видобутку газу. На жаль, “Нафтогаз” зменшує видобуток замість того, щоб збільшувати видобуток. За логікою, в такій ситуації потрібно приймати кадрові рішення як щодо керівництва, так і щодо наглядової ради.
Ми не можемо існувати в паралельних реальностях, коли одна державна інституція – Державна аудиторська служба – бачить порушення, а ми цього не помічаємо і не реагуємо”, – пояснив Юрій Вітренко.