У селі всі новини поширюються вкрай швидко, а новина про те, що Леся відбила чоловіка в Олени, а ще потім сина — полетіла зі швидкістю світла.
Та Лесі було байдуже на пересуд і думку інших людей, головне те, що б її рідна кровинка — донька Оксана була щасливою.
Леся одружилася вперше, коли їй було 17 років, бо тоді вона закохалася у хлопчину — Іванка. Весілля не було дуже гучним, зібрали найближчих людей, а за рік вже й христини святкували. Оскільки, молоді люди хотіли жити краще, то Іван поїхав працювати за кордон, Леся з дитинкою на руках залишилася сама, але жила разом зі свекрухою. Одного разу сусід зайшов передати лист від Івана, адже був з ним на заробітках, але той повернувся, а чоловік Лесі зостався ще там.
У молодої дівчини запекло у серці, бо відчувала, що щось не гоже в тому конверті. У ньому була звістка про те, що Іван більше ніколи не повернеться до дому, адже там зустрів жінку, яку щиро покохав і буде тепер жити з нею. Леся розгубилася і не знала, що робити і як правильно себе поводити в таких ситуаціях. Вона залишилася з дитиною і без чоловіка. Та свекруха пошкодувала свою невістку та запропонувала жити й далі з нею, а за пів року вже й невістці знайшла кавалера.
Леся була вимушена ще раз одружуватися, бо не хотіла бути тягарем для свекрухи, але та постійно дбала про внука і допомагала всіляко, але найбільше вражає те, що коли Леся народила другу дитину — донечку, то свекруха почала називати її своєю онукою та дуже раділа їй.
Вдруге Леся одружилася з Павлом, який вже дуже давно став вдівцем. Хороша людина він, адже не свого сина прийняв за свого і робить усе, аби в нього було те, що є і в інших хлопців. Леся взагалі не любила Павла, але розуміла, що це найкращий варіант зараз для неї.
Та ця ідилія тривала зовсім не довго, бо Оксанка дуже рано залишилася без батька. Павло помер, коли вона пішла в перший клас. Леся знову була одна на господарстві, але вже з певною вигодою — все майно Павла стало її майном, а ще й свекруха допомагала, як тільки могла.
Та до Лесі у життя знову набивалася її подруга дитинства — Олена. Вона навіть була дружкою на першому веселі Лесі з Іваном, а зовсім скоро і сама одружилася з Богданом. Її чоловік приїжджав на роботу до них у село з іншого району, але закохався і залишився тут. Леся та Оксана до одруження постійно були разом і допомагала у всьому одна одній, а після того, як поринули у сімейне життя — майже не спілкувалися.
Сиділи за чашкою кави дві подруги й Олена відкрила душу Лесі, розповіла, що взагалі нічого не відчуває до свого чоловіка Богдана, бо вже давно має іншого чоловіка, але вони зустрічають так, аби інші не знали. Та Леся згодом помітила, що й Богдан не любить свою жінку, а разом вони, бо мають двоє синочків.
Олена дуже часто свого Богдана просила, аби він пішов до Лесі й поробив усю чоловічу роботу, адже сімейна дружба була у них хорошою, а діти вже стали дорослими.
У селі здійняли галас, коли дізналися, що Богдан покинув свою жінку і перебрався жити до Лесі. Типу, подруга розлучниця, давно хотіла скривдити свою подругу. Та згодом новина набула нового резонансу: Дочка Лесі одружується з Богдановим сином.
«Це ж треба так, забрала і чоловіка, і сина», що могли то всі говорили так про Лесю, але жінка звикла не реагувати на такі слова. Вона знала, що Богдан не щасливий з її подругою, та й вона не хотіла з ним бути, а дочка… Хіба їй вибирати на кому одружуватися і кого любити?
А ось Олена образилася на сім’ю, тому навіть на весілля сина не прийшла, бо вважала Лесю розлучницею, а ще й нові плітки по селі ходила і розплітала.
Леся і її донька стали щасливими жінка, що правда над їхнім щастям постійно плачеться Оленка. Такий собі трикутник почуттів.
А як би ви зробили на місці Лесі?
Джерело:cikavopro.com