Мене на українську мову остаточно перевела сепаратистка, яку я знаю давно, вона працює у Києво -Печерській Лаврі в іконній лавці.
Коли в нас з нею, вкотре, зайшла мова про все українське в Україні, вона сказала мені: “А пачєму ти гаваріш всегда па рузкі? Ти же зщіщаєш Украину!?” Я сказала, що з ввічливості, з нею переходжу на ту мову, якою їй зручніше зі мною говорити. У відповідь я почула геніальну річ: “Я прєкрасно панІмаю ваш язик, І єслІ би он вам самім бил нужен, ви би нє гаварілі вєздє на рузком! Ви самі нє хотітє нікакой Украіни!” ЦЕ БУЛА ОСТАННЯ КРАПЛЯ!!!! Тепер, ніякого “мовного етикету ” з українцями! ніколи і ні з ким!!!!!!! Більше того, мені подобається говорити, що я не розумію російської! І знаєте, ще жоден не сказав мені у вічі, що не вірить
“Пачєму ти гаваріш всегда па рузкі? Ти же зщіщаєш Украину!?” ЦЕ БУЛА ОСТАННЯ КРАПЛЯ!!!!” – киянка розповіла, як перейшла на українську…
Повне або часткове копіювання категорично заборонене!