У нас з сестрою Тамарою завжди були добрі стосунки. Ми були один для одного найкращими подругами: разом сиділи за однією партою, гуляли в одній компанії і навіть підібрали собі в чоловіків двох нерозлучних друзів-далекобійників. Весілля грали в один день.
Потім сталося так, що ми одночасно завагітніли. Стать майбутніх малюків навмисне вирішили не дізнаватися, хоча ми з чоловіком більше хотіли дівчинку, а вони – хлопчика.
Якось наші чоловіки вирушили в черговий рейс, а у нас з Томою передчасно почалися пологи. Малюки з’явилися на світ на кілька днів раніше за встановлений термін. У мене народився хлопчик, а у сестри – дівчинка.
На наступний день, ще в пологовому будинку, Тамара звернулася до мене з дивною пропозицією: помінятися дітьми. Адже все одно родичі, тісно спілкуємося, малюки будуть рости у нас на очах. Адже вони з чоловіком так хотіли хлопчика, а ми дівчинку …
Спочатку я подумала, що сестра жартує, але та була налаштована серйозно. Всі ніч я не спала, думала про її дивну пропозицію, а на ранок погодилася.
Неможливо описати, як зраділи наші чоловіки того, що отримали дітей тієї статі, якого хотіли. З нагоди такої знаменної події за столом зібралася вся наша сім’я, включаючи наших батьків і родичів наших чоловіків. Всі веселилися, а у мене чомусь стискалося серце, коли я дивилася, як чоловік Тамари грається з моїм малюком, сином Денисом, якого вважає своїм.
Вже тоді мені хотілося закінчити цей спектакль, розповісти всю правду, але я розуміла, що змінити вже нічого неможливо. Нас з сестрою явно вважали б за божевільних після такого одкровення.
Через деякий час в нашій родині сталося велике горе: раптово померла моя сестра Тамара. Ми з чоловіком як могли підтримували і допомагали чоловікові Саші, який мав самотужки виховувати Дениса.
А потім сталося так, що Саша познайомився з дівчиною на ім’я Наташа. Вони зустрічалися, потім зіграли весілля. Ми добре ладнали з Наташею: незважаючи на юний вік і відсутність своїх дітей, вона душі не чула в моєму синочку Денису. Але, на жаль, ідилія тривала недовго.
Поведінка Наташі різко змінилося в той момент, коли у них з Сашком народилася спільна дитина – син Єгор. Було явно видно, що своє рідне дитя вона любить більше, ніж пасинка. Я стала помічати, що Наташа принижує Дениса, постійно робить йому зауваження, чіпляється по дрібницях.
Я місця собі не знаходила і не знала, що робити в такій ситуації. Найбільше мені хотілося забрати до себе Дениса, але я розуміла, що це неможливо. Чоловік серйозно занепокоївся моїм станом: я перебувала в глибокій депресії.
Одного разу ми відзначали свято. У якийсь момент Наташа в грубій формі зробила зауваження Денису. І тут я не витримала і розповіла всю правду. За столом запанувало глибоке мовчання …
Ми пройшли через всі процедури переусиновлення, але ще досі не можемо прийти в себе. Батьки чоловіка зі мною не спілкуються, а ми з чоловіком ходимо до психолога, щоб якось налагодити відносини.
Джерело:www.globalpress.co.ua